Влітку, автор цієї статті почув від знайомого комп'ютерника цікаву фразу: «Знаєш які студенти вилітають з університету? Ні, не ті хто дурний, чи матеріал не може освоїти… Вилітають ті, хто не здає все вчасно». Що ж скаже автор?
Знайома ситуація
Борги у навчанні. Ця проблема є в багатьох: в когось вона рідше проявляється, в когось частіше. Об’єднує ж всіх — наявність цього надокучливого тягаря. Зазвичай, все починається з однієї відкладеної справи, яка є початком «сніжної кулі». Ця сніжна куля потім починає скочуватись до сесії, під час якої, цю кулю розтопити майже неможливо.
Корінь проблеми та потенційне вирішення
Виникнення цього явища може бути спричинене з багатьох причин, але на думку автора, альфою та омегою є страх і невмотивованість. Це суперечить більшості інших думок, в яких розповідається про лінь, яка насправді є лише наслідком, а не складовою цієї проблеми.
Невмотивованість
Вона зароджується тоді, коли ти лише надієшся, що це все закінчиться. Тут є два шляхи для подолання цього явища — визначення цілі та стоїцизм. Два кардинально різних вирішень, кожен дієвий, але зі своїми перевагами та недоліками.
- Визначення цілі
Це є дещо легшим та більш м’яким способом, який полягає в тому, щоб знайти головну визначну ціль, кінець іншого старту. Це може бути закінченням університету, потім пошук роботи, опісля чого, влаштування свого доброустрою. Звучить просто, але цього недостатньо для вмотивованості.
Для повної дії, потрібно винагороджувати себе за кожен крок до успіху. Це солодощі, чи смачненькі суші (прощавай стипендія), рибалка, кожен знаходить щось своє. Також можна викреслювати кожен день зроблену справу (домашнє завдання, лабораторні), тим самим візуально наближувати себе до омріяного кінця, який є лише брамою до нової цілі.
- Стоїцизм
Протилежністю до попереднього методу, оскільки в ньому не існує таких понять як початок і кінець, є шлях, який у щось вибудовується з часом. Щоб щось побудувати, потрібно докладати зусиль, працювати, що є лише одним можливим варіантом. Слід спробувати обидва шляхи, щоб визначитись, який краще саме для вас.
Страх
Це явище може бути як упередженням, так і більш прямим проявом.
- Наприклад, ви рідко отримували нагороду за попередньо виконані праці, тому ви могли запам’ятати, що щоб ви не робили, все це марно, ніхто навіть не похвалить за це.
- Також, є ситуація, коли вам здається, що щоб ви не робили, все буде лише чимось незграбним та поганим.
Через цей страх, ви можете немов попасти у замкнене коло, коли цей страх лише посилюється, оскільки ви відкладаєте все до останнього. Через це, ви просто фізично не встигаєте зробити все вчасно. Долання страху є дуже складним процесом, і автор не має такого досвіду та такої компетенції, тому рекомендує поспілкуватись з психологом.
«Авторе, та ви ж суперечите самому собі! Невмотивованість містить й страх!»,— скаже читач. Автор вважає, що ці два чинники не можна внести один під інший, тому що з’являються вони майже одночасно і визначити, який з них був першим, складно. Немов та історія з яйцем та куркою.
Щоб ви не обрали, пам’ятайте: життя починається зараз і його не потрібно відкладати на потім.
Надіюсь, що ця стаття допомогла вам визначити орієнтири, та можливо вказала на деякі з причин прокрастинації.
Acta non verba, справи — не слова!
Антон Білоножко
