Війна змінює долі людей. У чому полягає остання надія біженців? Як молодим людям після війни адаптуватись до мирного життя? На ці та інші питання можеш знайти відповіді у новій добірці книг, які сьогодні читаються зовсім по-іншому, ніж у мирний час.
«Дивно, як легко відмовляєшся від того, з чим учора, думалося, неможливо розлучитися».
Е. М. Ремарк
Пропонуємо вам добірку книг про те, як вижити в умовах війни, а головне - як залишатися людиною в будь-якій ситуації, попри всі жахи нелюдської ситуації, як ніколи не перетворюватися на звіра. Герої романів знаходять сили жити і не здаватися, вірити у найкращі часи, які неодмінно настануть. Це неоціненний історичний досвід, зібраний німецьким письменником, який не боявся говорити правду про війну.
Повернення
Не можна описати всі проблеми, що повернулися з фронту солдатів після поразки Німеччини 1918 року. Бойові товариші повертаються додому. Здавалося б, що, всупереч гіркоті поразки в душах героїв, вони можуть розпочати нормальне життя. На фронт багато хлопців ішли ще школярами. Тому вчителі, батьки бачать у них все ще дітей, які безтурботно ходять уроки. Але це не так. Перед нами зовсім інші люди, що пройшли страх війни, свідки й творці смерті. Багатьох товаришів уже немає поруч, а ті, хто залишився, стають ближчими за сім'ю. Любов до світу та бажання творити добро супроводжує героїв протягом усього роману. Які ж зможуть пристосуватися до мирного життя колишні солдати?
Чорний обеліск
Що ми знаємо про молодих людей повоєнної Німеччини 1923 року, яких називали «втраченим поколінням»? Як молоді люди після війни виживали за нових умов? Головний герой - Людвіга Бодмера займається продажем надгробків, а також намагається знайти інші джерела безплатної провізії. Роман вважається автобіографічним для Ремарка, можна знайти велику кількість збігів між біографією письменника та Людвігом Бодмером. Чи не тому автор розповідає про події у книзі з доречною часткою гумору та сарказму? У книзі можна прочитати про найнезвичайніші прояви життя: платонічна любов, шизофренія, спекуляція, фанатичні настрої та багато інших речей. «Чорний обеліск» запрошує читачів до роздумів про війну та життя, але іноді автор викликає посмішку, пом'якшуючи трагізм ситуацій.
Ніч у Лісабоні
У чому полягає остання надія біженців? Як можна врятувати своє життя під час війни? На вас чекає зустріч із таємничим незнайомцем та його незвичайною історією, яка зачаровує читача від першого до останнього моменту. Головна тема книги — еміграція під час Другої світової війни. Йосип Шварц, так звати незнайомця, залишив Німеччину ще за кілька років до війни. Повернувся до Німеччини на порозі війни лише для того, щоб побачитись із дружиною Елен. Сім'я Елен не підтримує шлюб дочки, жінка вирішує тікати разом із коханим. Чи зможуть вони потрапити у безпечне місце та уникнути жахів війни?
Час жити та час помирати
На дворі 1944 німецькі війська відступають з СРСР. Солдат Ернст Гребер отримує тритижневу відпустку та вирушає додому. Виявляється, його рідне місто регулярно бомбардують. Гребер не може знайти своїх батьків. Відпустка перетворилася на справжній жах, але герой зустрічає свою стару знайому — Елізабет Крузе. Чи може під час війни виникнути кохання? Як паростки життя пробивають душевну броню і дарують людям надію та можливість бачити радість у дрібницях. На вас чекає гарна історія кохання та моральна підтримка автора в непрості часи війни. Книга читається однією диханні, найголовніший ворог роману — війна.
Життя у борг
Події роману відбуваються у 1948 році. Автогонник Клерфе вирушає до швейцарського санаторію для туберкульозних хворих, щоб відвідати свого товариша. У санаторії Клерфе зустрічає молоду бельгійку, на ім'я Ліліан Дюрнберк, жертву важких воєнних років, яка хвора на туберкульоз. Дівчина розуміє, що шансів на життя вона майже не має, і з радістю вирушає в подорож Європою, разом з автогонником, який, як ніхто інший, знає, яке перебувати на межі життя і смерті. Неможливо залишитися байдужим до відчайдушного бажання Ліліан прожити щодня, як в останнє. Книга дозволяє задуматися про цінність людського життя і про те, що справді важливо, навіть у безвиході.
Не забувайте про те, що книги — це наші вірні друзі, з якими легше переносити труднощі. Вони здатні поділитися з нами накопиченим досвідом людства і вселити в душі впевненість та надію.
Усім мирного неба!
Марія Дузь
