У минулій статті на наші питання відповідав декан факультету інфокомунікацій, Снігуров Аркадій Владиславович. Але, як відомо, чим більше дізнаєшся, тим цікавіше довідатися ще. Цього разу ми продовжимо бесіду, поговоримо вже про практичні аспекти навчання та можливості працевлаштування.
- Справжнє випробування для багатьох студентів — курсові та дипломні проєкти. Що ви можете про них сказати?
Починаючи з другого курсу у кожному семестрі студенти виконують курсове проєктування, яке організується за однією з основних профільних дисциплін. У процесі курсового проєктування студенти систематизують знання, отримані протягом певного семестру та окремих дисциплін.
Курсовий проєкт підсумовує вивчення певного аспекту забезпечення інформаційної безпеки.
Як правило в межах курсового проєкту треба провести:
- певні інженерні дослідження, розрахунки,
- обґрунтувати для практичного використання те чи інше рішення, яке стосується кібербезпеки.
Наприклад, є курсові проєкти, що стосуються:
- використання методів криптографічного захисту інформації,
- засобів технічного захисту інформації,
- технологій забезпечення мережної безпеки та безпеки операційних систем.
Студенти самостійно обґрунтовують вибір апаратних, програмних та алгоритмічних засобів захисту інформації для індивідуальних вихідних даних, які стосуються реальних практичних ситуацій та умов.
Дипломні проєкти студенти виконують у кінці четвертого курсу з метою підтвердження своєї кваліфікації на рівні «бакалавра», але, як правило, початок проєктування у більшості студентів починається ще на третьому, а той на другому курсі.
Саме тоді студенти обирають собі цікавий напрямок роботи та майбутнього керівника дипломного проєкту. На цьому етапі студент систематизує всі знання, отримані за роки навчання, проводить більш масштабне дослідження, аніж у разі курсового проєктування. Це тому, що дипломний проєкт завжди стосується різних аспектів кібербезпеки.
Обов’язковими розділами дипломної роботи є:
- обґрунтування актуальності розв’язання сформульованої задачі,
- вибір методу її розв’язання,
- оцінка ефективності отриманого студентом рішення, яке може стосуватись, наприклад, оновленого алгоритму, програми чи пристрою.
- Чи проходять практику студенти? Якщо так, то де саме?
Студенти проходять практику на спеціальних базах, тобто у компаніях та підприємствах, з якими є договір у ХНУРЕ, на відповідних посадах, пов’язаних з забезпеченням інформаційної безпеки. Серед них Київстар, Водафон, Лайфсел, HUAWEI Україна, Воркнест та інші. Під час пандемії та війни є можливість проходити практику на третьому курсі на кіберполігоні RangeForce.
- Багато студентів хоче поєднувати навчання та роботу за спеціальністю. З якого курсу можна почати працювати за фахом, аби знань та бази вже було достатньо? Чи йдуть викладачі на зустріч студентам, що працюють?
Поєднувати роботу за фахом та навчання доцільніше всього буде починаючи від шостого семестру, тобто на третьому курсі. На цей час студент вже розуміється в базових аспектах кібербезпеки та може розвивати на практиці надцікавий для нього напрямок.
Роботодавці у більшості випадків з розумінням ставляться до таких претендентів та надають можливість паралельного навчання в університеті. Інколи студенти знаходять себе в інформаційних компаніях навіть з другого курсу, але тут важливо встигати й на ниві навчання, і на роботі.
Викладачі, як правило, з однаковими вимогами ставляться до всіх студентів незалежно від їх статусу щодо працевлаштування. Проте буде плюсом, якщо студент матиме змогу продемонструвати свої професійні навички, які він отримав під час виконання своїх обов’язків у компанії, доповнюючи свої звіти з практичних, лабораторних та курсових робіт, а особливо на етапі дипломного проєктування.
- Які перспективи працевлаштування є у випускників? Які конкретні посади можна обіймати?
Випускник за спеціальністю 125 «Кібербезпека та захист інформації» може працювати у різних напрямках кібербезпеки, серед основних посад, що можуть займати випускники освітньої програми «Управління інформаційною безпекою», можна виділити наступні:
- Спеціаліст з розробки захищеного програмного забезпечення на С / C ++ / C # / JAVA / Python;
- Менеджер з інформаційної безпеки;
- Інженер, фахівець, головний спеціалістом з інформаційної безпеки;
- Керівник відділу інформаційної безпеки;
- Аудитор систем інформаційної безпеки;
- Розробник систем і засобів захисту інформації;
- Адміністратор з інформаційної безпеки;
- Аналітик з інформаційної безпеки;
- Керівник проєктів з інформаційної безпеки;
- Офіцер спецслужб з кібербезпеки.
Таким чином, у ХНУРЕ кожен студент дійсно має можливість отримати усі практичні навички, щоб здобути омріяний оффер. Слідкуйте за новими публікаціями I-NURE та NURE TV, щоб дізнатися про інші спеціальності.
Пишіть у коментарях, про яку з них ви хотіли б довідатися!
Подивитися інтерв'ю з Аркадієм Владиславовичем ви зможете за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=81RFUhcWVTo
Матеріали до статті підготувала Аліна Тельнова
